Comité français du Réseau Européen de Solidarité avec l'Ukraine
Depuis quatre ans, les travailleurs et les travailleuses d’Ukraine défendent leurs droits face à l’agression impérialiste de la Fédération de Russie, le droit à l’indépendance de leur pays et à sa souveraineté mais aussi leurs acquis sociaux et démocratiques. Leurs acquis sont menacés à la fois par des mesures ultralibérales du gouvernement de Volodymyr Zelensky et de sa Première ministre Ioulia Svyrydenko, mais aussi et surtout par le régime fasciste de Poutine, qui, en Russie même, interdit à sa population les libertés démocratiques les plus élémentaires, réprime et assassine toute opposition.
Depuis le début de l’agression, ce sont des centaines de milliers de salarié•es qui ont rejoint les forces armées ukrainiennes. Nombre d’entre eux et elles étaient syndiqué•es et leurs syndicats les soutiennent sur le front en leur apportant une aide matérielle et morale. Nombre d’entre eux et elles s’organisent aujourd’hui en syndicats de soldats et soldates (comme celles regroupées depuis 2014 dans Veteranka) ; des appelé•es défendent aussi les droits LGBT dans les rangs de l’armée.
Chemins de fer, universités, hôpitaux…
Pour autant, sous les bombes meurtrières russes, les Ukrainiennes et les Ukrainiens n’abandonnent pas le combat de classe. Elles et ils résistent aux attaques antisociales de l’oligarchie ukrainienne et du gouvernement Zelensky-Svyrydenko. Leurs organisations syndicales s’opposent au démantèlement du Code du travail, à la fermeture d’écoles ou d’hôpitaux... Et surtout à la corruption.
Dans les entreprises et services publics, les luttes se poursuivent. Ainsi les cheminotes et les cheminots ont remporté une victoire et obtenu le recouvrement de ce qui leur était dû par la convention collective de la compagnie de chemins de fer ukrainienne, Ukrzaliznytsia. Ihor Starosiek, cheminot à Kryvyi Rih, a gagné avec son syndicat, la KVPU, contre les chemins de fer et arraché l’indemnisation de ses arrêts maladie.
À Kyiv, 1 000 étudiant•es de l’université Taras-Chevtchenko, à l’appel de leurs organisations syndicales, se sont mobilisé•es contre les violences sexistes de leur recteur et pour obtenir sa destitution en envahissant le rectorat.
Les soignants•es défendent un système de santé menacé à la fois par l’agression russe mais aussi, comme chez nous, par les mesures d’austérité. Nous saluons l’annulation du licenciement de 40 médecins ambulanciers de Myrnohrad, dans la région de Donetsk, qui ont été soutenus par le syndicat du personnel soignant Soyez comme nous sommes (dont le RESU soutient l’action, voir verso).
Bien qu’en période de guerre et alors que la loi martiale entrave l’action syndicale, le mouvement syndical ukrainien lutte pour la liberté, pour la démocratie et pour ses revendications sociales.
Et remporte des victoires !
Le mouvement ouvrier ukrainien vit et combat Solidarité internationale avec les travailleurs et les travailleuses d’Ukraine !
______________________
1 травня
Від Києва до Донецька…
Працівники та працівниці України
захищають свої права
Ось уже чотири роки працівники та працівниці України захищають свої права перед обличчям імперіалістичної агресії Російської Федерації, право на незалежність своєї країни та її суверенітет, а також свої соціальні та демократичні здобутки. Їхні здобутки знаходяться під загрозою як через ультраліберальні заходи уряду Володимира Зеленського та його прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, так і, насамперед, через фашистський режим Путіна, який у самій Росії позбавляє населення найелементарніших демократичних свобод, репресує та вбиває будь-яку опозицію.
З початку агресії сотні тисяч найманих працівників приєдналися до Збройних сил України. Багато з них були членами профспілок, і їхні профспілки підтримують їх на фронті, надаючи матеріальну та моральну допомогу.
Багато хто з них сьогодні об’єднується у профспілки військових (такі як ті, що з 2014 року об’єдналися у «Ветеранку»); призовники також захищають права ЛГБТ у лавах армії.
Залізниця, університети, лікарні…
Проте, незважаючи на смертоносні російські бомби, українці та українки не відмовляються від класової боротьби. Вони чинять опір антисоціальним атакам української олігархії та уряду Свириденко-Зеленського. Їхні профспілкові організації виступають проти скасування Трудового кодексу, закриття шкіл чи лікарень...проти корупції.
На підприємствах та в державних службах боротьба триває. Так, залізничники здобули перемогу і домоглися виплати того, що їм належало згідно з колективним договором з компанією «Укрзалізниця». Ігор Старосік, залізничник із Кривого Рогу, разом зі своїм профспілковим об’єднанням КВПУ переміг залізницю і домігся виплати компенсації за час хвороби.
У Києві 1 000 студентів і студенток Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на заклик своїх профспілкових організацій, мобілізувалися проти сексистського насильства з боку ректора та з метою його відставки, захопивши ректорат Медичні працівники захищають систему охорони здоров’я, яка перебуває під загрозою як через російську агресію, так і, як у Франції, через заходи жорсткої економії. Ми вітаємо скасування звільнення 40 лікарів швидкої допомоги з Мирнограда в Донецькій області, яких підтримала профспілка медичних працівників «7» (яку підтримує RESU).
Незважаючи на війну та воєнний стан, що перешкоджає профспілковій діяльності, український профспілковий рух бореться за свободу, демократію та свої соціальні вимоги.
І здобуває перемоги!
Український робітничий рух живе і
бореться!
Міжнародна солідарність з
працівниками та працівницями
України!
Франція, 1 травня 2026 року
